вимоги до виконання письмових робіт

Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін

у 5—11-х класах

1. Види письмових робіт

Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є:

•     розв'язування задач і вправ з математики, фізики, хімії, біології, географії;

•     оформлення результатів виконання лабораторних, практичних робіт (відповідно до навчальних програм);

•     складання таблиць, схем, написання рефератів тощо;

•     записи результатів спостережень за природними явищами, що здійснюються у процесі вивчення природознавства, біології географії, фізики;

•     самостійні та контрольні роботи.

2. Кількість тематичних контрольних робіт

2.1. Враховуючи можливості вчителя упродовж вивчення теми виявляти рівень засвоєння програмного матеріалу засобами навчальних письмових робіт і усних відповідей учнів, доцільно проводити таку кількість тематичних контрольних робіт з математики:

Предмети	Кількість тематичних письмових (контрольних) робіт на рік за класами
	5	6	7	8	9	10	11
Математика	13	13
Алгебра			9	8	8	7	6
Геометрія			5	7	5	6	8

2.2.Тематичне оцінювання з фізики, хімії, біології, географії проводиться у різних формах по завершенню вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому одна письмова тематична контрольна робота на семестр є обов'язковою. 2.3. Для запобігання перевантаження учнів, час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з учителями. Упродовж одного дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.

3.   Кількість і призначення учнівських зошитів

Для виконання усіх видів письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів:

•  з математики:

5-6 класи — два зошити;

7-9 класи — два зошити з алгебри й один з геометрії;

10-11 класи — один зошит з алгебри та початків аналізу і один — для

інших видів письмових робіт;

•     з природознавства, біології та географії — по одному зошиту для виконання лабораторних, практичних робіт та інших видів робіт;

•     з фізики та хімії — по два зошити: один для класних і домашніх робіт, другий — для лабораторних і практичних робіт, практикуму (основний зберігається в кабінеті протягом року);

•     для контрольного тематичного оцінювання з усіх дисциплін передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

4.   Порядок перевірки письмових робіт

4.1. Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються:

•     у 5—6-х класах з математики — один раз на тиждень;

•     у 7—9-х класах з алгебри та геометрії — один раз на два тижні;

•     у 10—11-х класах з математики — двічі на місяць.

4.1.Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється в класних журналах наприкінці вивчення кожної теми.

Критерії оцінювання

Математика

Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з математики.

При оцінюванні  навчальних досягнень учнів враховуються:

•    характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;

•    якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;

•    ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;

•    рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

•    досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

•    самостійність оцінних суджень.

Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.

Вимоги навчальних досягнень учнів з математики

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень: • розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; • читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу; • зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)
	2	Учень: • виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; • впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір;
	3	Учень: • співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями; • за допомогою вчителя розв’язує елементарні вправи
Середній	4	Учень: • відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень; • називає елементи математичних об’єктів; • формулює деякі властивості математичних об’єктів; • виконує за зразком завдання обов'язкового рівня
	5	Учень: • ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника; • розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням
	6	Учень: • ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; • самостійно розв’язує  завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням; • записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки
Достатній	7	Учень: • застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань в знайомих ситуаціях; • знає залежності між елементами математичних об’єктів; • самостійно виправляє вказані йому помилки; • розв’язує завдання, передбачені програмою, без  достатніх пояснень
	8	Учень: • володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; • розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; • частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань
	9	Учень: • вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; • самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням; • виправляє допущені помилки; • повністю аргументує обгрунтування математичних тверджень; • розв’язує завдання з достатнім поясненням;
Високий	10	Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема учень: • усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням; • під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх; • розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням
	11	Учень: • вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; • самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними; • використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього  ситуаціях; • знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуванням
	12	Учень: • виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми; • вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; • здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ